День Незалежності Польщі

З 1795 року Річ Посполита не існувала як держава. Вона була розділена між трьома державами – Росією, Австрією та Пруссією, і, в результаті трьох розділів Польщі 1772, 1793, 1795 років, стерта з карти Європи.

Підтримка Антанти у прагненні поляків здобути незалежність

В результаті революції 1917 року монархія в Росії впала, і вже в 1918 році більшовицька Росія відмовилася від участі в Першій світовій війні.

Англія та Франція, звільнені від обіцянки перед імперською Росією, підтримали поляків у їхньому прагненні бути незалежними.

Завдяки правому угрупованню на чолі з Національною демократією було встановлено чудові відносини з державами Антанти. Ці країни належали до Польського національного комітету як неформального польського уряду, а лідери комітету перебували за межами країни, там же було розміщено польську армію під командуванням генерала Юзефа Халлера. Її часто називали «Армією Халлера» або «блакитною армією» через колір форми.

Також президент США Вудро Вільсон у січні 1918 року, під час виступу в Конгресі, висловив упевненість у надзвичайній необхідності створення незалежної польської держави.

Польські землі під німецькою окупацією

Наприкінці 1918 року для Німеччини також прийшли лихоліття. Розвал в економічному житті, наростання соціального невдоволення – усі ці аспекти призвели до Листопадової революції.

Також у німецьких військових штабах, що знаходилися у великих містах Польщі, була відсутня будь-яка інформація від уряду. Вони перебували у повній ізоляції, і солдати почали створювати «Ради», до яких приєднався робітничий пролетаріат, який, у свою чергу, організовував свої комітети. Юридично найвищим органом влади Польського Королівства була Регентська рада. Вона виконувала розпорядження окупаційного командування. Ця рада повністю втратила свої повноваження. Країна опинилася перед загрозою безвладдя та беззаконня.

Юзеф Пілсудський та проголошення Незалежності Польщі

Юзеф Пілсудський, якого звільнили з Магдебурзької фортеці 10 листопада 1918 року, прибуває до Варшави. У Польщі він – символ боротьби з окупантами та творець відомих Легіонів. Це людина, ім’я якої могло змінити складне становище в Польщі. Його військовий досвід та соціалістичне минуле могли вплинути на німецьких військових, які перебували у Варшаві, та на ліві погляди пролетаріату.

11 листопада 1918 року Регентська рада призначає Юзефа Пілсудського Тимчасовим начальником держави. Він приймає командування на прохання Регентської ради над польською армією.

Маршал запропонував німецьким військам, що перебували у Варшаві, скласти зброю і залишити місто. Внаслідок цього в дуже короткий проміжок часу німецькі солдати покинули Польщу.

Також Юзеф Пілсудський звертається до польського народу в письмовій заяві, в якій говорить про те, що він відмовляється від Регентської ради та створює Тимчасовий Народний уряд Польської Республіки, що його головна мета – це незалежна Польща.

22 листопада 1918 року він формує уряд, який очолює соціаліст Є. Морачевський.

Доля Польщі після четвертого поділу 1939 року

Незалежна Польща проіснувала лише до вересня 1939 року, до моменту, коли нацистська Німеччина вдерлася до Польщі 1 вересня 1939 року, окупувавши землі на захід від річки Буг, а 17 вересня 1939 року – СРСР на схід від річок Буг та Сан. Окупація території Польщі нацистською Німеччиною та Радянським Союзом у вересні 1939 року називається у польській історіографії четвертим поділом Польщі.

Після завершення Другої світової війни у 1945 році Польща увійшла до складу соціалістичних країн, і в цей час День незалежності офіційно не відзначався. Це тривало до 1989 року.

Після проходження перших демократичних виборів у Польщі 11 листопада стало відзначатися як державне свято – День незалежності Польщі. Це державний вихідний, який проводиться із підняттям прапорів, обов’язковим виступом президента країни та різних відомих людей, а також політичних діячів.

А починаючи з 2008 року щороку у Варшаві проходить «Марш незалежності». Чисельність учасників Маршу збільшується з кожним роком. Також у всіх містах країни відбуваються святкові концерти, урочисті заходи та народні гуляння. Люди одягають червоно-білий одяг, багато використовують різної символіки: стрічки, значки, прапорці, шарфи.

Післямова

Отже, підведемо підсумки. Невипадково 11 листопада 1918 року в історії Польської держави є Днем проголошення незалежності. Тому що цього дня у Варшаві, створена німецькою владою, Регентська Рада передала владу в руки Юзефа Пілсудського.

Того ж дня німецькому командуванню довелося погодитися на умови капітуляції, які були запропоновані маршалом Франції Фошем. Тому дата 11 листопада вважається в історії датою закінчення однієї з кровопролитних війн в історії Європи – Першої Світової.

Для Польської Громади як і для все Поляків у світі – це свято честі та волі Польського Народу!